Борис Херсонский (borkhers) wrote,
Борис Херсонский
borkhers

вірші українською

***
Національність - селюк, бо впертий як той вислюк,
ходить у вишиванці, відростив довгі вуса,
на ніч читає Жадана, Костенко та Стуса,
якщо прийде до влади, то "ваті" тоді каюк.

До влади він не піде - вибачай, громадо,
бо добре знає - там де влада, там зрада,
бо блажен, хто не ходить на раду шахраїв та крадїів,
бо добре знає він, на яких засадах
сидять низькі люди на високих посадах,
бо так повелося - хто зрадив, той і зрадів.

Спілкувався російською, зараз на мові,
бо відчуває присмак рідної крові у кожнім слові,
що нам на багнетах "старші брати" несуть.
Тобто той парубок геть майданутий,
зненавидь його, малоросе, в совок закутий,
хай тебе, як бидлятка, чужинці на рідному полі пасуть.

Так, як Пушкін писав - пасіться, мирні народи,
бо стадам не потрібні дари свободи,
бо когось заріжуть, та всіх - стрижуть догола.
Ходить селюк, хоч він жив у великому місті,
якби брудний, але ж руки та совість - чисті,
ходить, живе та холера його не взяла..

***

Не відрізнити параду від маскараду,
на гімнастерці кожного гада орден з фольги.
Місія виконана. Час повертати борги.
Звучить канонада - а кому воно нада!

Дівчата ходять з гвоздиками - може зустрітися ветеран,
весь в рубцях від отриманих ран,
в уніформі початку сорокових з каламутним від катаракти
поглядом, що навіки уперся в телеекран.
Протоколи секретні. Полу-секретні пакти.
Молотов-Ріббентроп. Петя Рябцев йде на таран.
Матросов кидається грудьми на амбразуру.
Гьобельс хоче з пістолета розстріляти культуру.
Пенсіонер на Сталіна дивиться, як на ворота баран.

Обелиск как правило напоминает штык.
Фрейдисты считают иначе, тем паче,
что штык - молодец, его дело - втык.
Вход рубль, выход - два, не помышляй о сдаче,
Европа давно похищена. Плывет в Аравию бык.
Ярославна стоит на стене Путивля, забыв о плаче.
Жуков скачет по Красной площади, белая лошадь - брык!
Кабы не мы, все бы сложилось иначе,
но все сложилось как надо, а нам - кирдык.

Малюк сидить в колясці, яка зображує танк.
Батько в клоунській масці із зіркою у петлиці,
мати теж при формі, посміхається так,
що здається вся війна триватиме в цій усмішці,
сліз на копійку, а гордості - на п'ятак.
Йде в перуці Суворов. У нього на плечах - Фелиця,
Пацифіст белькоче - на нього спускають собак.
Я люблю наші чесні злодійкуваті лиця.
І годинник на Спаській башті з державним тік-так.

Единство русской истории - четки славных побед.
звуки чечетки на сцене сельского клуба.
Не донесешь на соседа - на тебя нанесет сосед.
Куба любовь моя - что мне Гекуба?
Каблук солдата, клобук монаха - все оставляет след.
Не бывает лесоповала без лесоруба.
Нам не нужен вредитель - сам собою является вред.
Бьет барабан. Хрипит похоронная туба.
Длится ночной кошмар, превращаясь в бред

Tags: вірші українською
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Comments allowed for friends only

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments