Борис Херсонский (borkhers) wrote,
Борис Херсонский
borkhers

вірші українською

Молитва

Господи Боже наш, що відпустив блудниці,
промовивши - йди й надалі вже не гріши!
Відкрий Україні ласки Твоєї скарбниці,
під час випробувань наодинці нас не лиши.

Господи, що освятив у Каннах весілля,
для молодят на вино воду перетворив,
не залиши нас в обіймах безглуздя, свавілля,
щоб наш власний розум нас не перехитрив.

Господи, що самаритянці біля криниці
дав напій, щоб спраги вже не впізнала вона,
що дав силу леву та крила - небесній птиці,
змилуйся на Україной, бо вона в нас одна.

Одна-єдина, іншої бути не може.
З нею ми помираємо, щоб повстати в останній час.
Не лишай нас Вітчизни, бо Ти - милосердний Боже,
Ти - Отець й сирітками Ти не покинеш нас.

Чи не молить Тебе за нас Твоя Милосердна Мати?
Чи не стоять за нас на небі наші святі?
Дай нам прапор Вітчизни в руках тримати,
а не дивитися мовчки у долоні пусті!

Чи не молять Тебе за нас славетні гори Карпати?
Чи не молить Тебе за нас сивий старий Дніпро?
Ти землю нам дав щоб на ній орати,
в хаті - добро, як кажуть, і в полі - ядро.

Дай Боже цей день прожити в спокої й тиші.
Дай в розум прийти, дай Живої Твоєї води.
Хай молить Тебе за Україну усе, що дише.
Це - наша молитва, а Воля - Твоя назавжди

**
Дивно, я пам'ятаю часи,
коли власниці дач на Великому Фонтані,
помітивши, що будується ласточкино гніздо під карнизом,
НЕ тикали в нього держаком швабри
і не замітали на залізний совок уламки,
щоб викинути їх геть.

Ластівчине гніздо під карнизом
повинно було принести щастя,
багатих і тихих дачників в смугастих піжамах
і квітчастих китайських халатах
з добре вихованими дітьми.

Я пам'ятаю, як добре виховані діти
стояли і дивилися на ці гнізда-мазанки,
в очікуванні моменту,
коли ластівки-батьки прилетять годувати пташенят,
щоб помилуватися роззявленими дзьобиками
з жовтою облямівкою.

І батьки прилітали і клали
в роззявлені клювики розпластаних комах.

І навіть восени власниці дач
не руйнували спорожнілі гнізда.
Вони сподівалися, що на наступний рік
ластівки, які приносять щастя,
багатих і смирених дачників,
прилетять на старе місце.

І вони прилітали, поки
старе місце існувало.

Я не бачив жодної ластівки в цьому районі цього року.
Цього рокуі. У цьому районі.
Tags: вірші українською
Subscribe

Recent Posts from This Journal

  • verses

    Памяти Камю *** Курд ненавидит турка. Турок не любит курда. Наследственную ненависть обретаем мы от рожденья. Человек, рожденный женой, есть…

  • verses

    Сказка о взрослении (венок восьмистиший) * Давно уже пропил меч тот, кто пришел к нам с мечом. Отмыл от крови, начистил и вынес на барахолку. Не…

  • verses

    *** на фоне молчания муз слышнее гром канонады на фоне рыдания вдов слышнее смех клоунады кто богат тот и рад а мы бедны и не рады на фоне синего…

  • Post a new comment

    Error

    Comments allowed for friends only

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments