Борис Херсонский (borkhers) wrote,
Борис Херсонский
borkhers

Вірші українською

ходасевич

що пищить що стогне в чавунній трубі в стіні
як ніби то не вода а епоха тече в глибині
як ніби світло предвічне стогне у тьмі
як ніби думка сумна застрягла і плаче в умі
як ніби в пляшку вина налити ідеали чи сплін
готується до тиранії наводить порядок берлін
літня пара йде на вокзал старий життя у валізу поклав
Бог залишив нас й хоч би слово сказав

набоков

вітчизні необхідні великі державні борги
прапор агенти зовнішні й внутрішні вороги
зарослий очеремхою глибокий розстрільний яр
прагнення до перемоги поразки важкий тягар
голос з вишки стояти голос з неба зник взагалі
і старий письменник далеко від рідної землі
якому сниться вночі як його вбивати вели

***
Працюють всі станції. Повідомлення ТАРС.
В маленькій сільській церкві ожив іконостас.
Всі святі в комплекті, всі ангели, всією юрбою
вивалили з церкви, всі - красиві собою.

Їх зустрічають з честю. Голова промовляє спіч.
Мікрофони тісняться, як глядачі в кіно .
Церква перейменована в дискотеку "Різдвяна ніч".
Сьогодні в програмі співа Піфагор-золоте стегно.

***
Село приліпилося до схилу. Сходить димок з труб.
На садибу схожий з колонами білими клуб
добротна споруда часів Сосо Джугашвілі.
На східцях клубу чоловіки часлом двадцять п"ять
в папахах, і бурках, стискаючи кинджали, стоять,
вічно співають, чекають, щоб зупинили.

Як зазвичай-ущелина. На дні - потік.
Холодний, як лід, а вирує, що твій окріп.
Горбатий місток, кажуть, часів Тамари-цариці.
Пейзаж підносить, але також збиває чвань.
Ніколи вже більше не буду тут стояти в таку рань.
Так і цей день, схоже, не повториться.

Скіфи

"Злягання у них відбувається відкрито, ї...ш, де стоїш" -
писав Геродот. Плюс - у побуті класний гашиш:
зберуться, бувало, у лазню, пісні співають
на коминок - коноплі і дурня валяють.
Завоювали півсвіту, во власних коморах - шиш.

Кращі роки вони проводять верхи, під совком.
Всі питання у них вирішує центрревком,
Сидять три хмиря за столом, кумачом накритим,
Бурчать під ніс, що свинюка твоя над коритом,
на привітання грека відповідають плювком.

Звіриний стиль панує в житті і литті.
Повна чаша хмільна , потім - лежиш в забутті.
У ці години їх відвідують жахливі видіння,
часто - коні, але і кажани, й у пекло падіння.
Продрал очі і знову шукай себе у питті.

Так, варвари - ми. Сила краще, ніж божа душа..
Вмираємо ми за гріш, а іноді - за півгроша.
Так, скіфи ми. Так, розкосі ми азіати.
Але з нас виходять непогані солдати.
І сторожі надійні - була б в'язниця та грати..

***
Тітка Блаженна, тобто, тітка Беата,
до старості висохла, була сутула, потім - горбата,
потім - легка і прозора, як осінній листок і злива,
листопадова у водостік її, бідолажну, змила

Тітка Ведмедиця, тобто, тітка Урсула,
в дитинстві впала, й тому теж була сутула.
А дядько Благословенний, Беня, а повністю - Бенедикт,
був малорухомий і виглядав, як релікт.

Дядько Беня сидів на стільці біля хати,
проживши життя, у Бога просив щось додати,
як товстий хлопчик - ще цукерку або пиріг,
і щедрій Бог католицький додавав йому, скільки міг.
Tags: вірші українською
Subscribe

  • verses

    Памяти Камю *** Курд ненавидит турка. Турок не любит курда. Наследственную ненависть обретаем мы от рожденья. Человек, рожденный женой, есть…

  • verses

    Сказка о взрослении (венок восьмистиший) * Давно уже пропил меч тот, кто пришел к нам с мечом. Отмыл от крови, начистил и вынес на барахолку. Не…

  • verses

    *** на фоне молчания муз слышнее гром канонады на фоне рыдания вдов слышнее смех клоунады кто богат тот и рад а мы бедны и не рады на фоне синего…

  • Post a new comment

    Error

    Comments allowed for friends only

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments