December 10th, 2019

пара

вірші українською

Лежу на короткому дивані. П'яти стирчать.
Слухаю Бессі Сміт. Але блюзи погано звучать
на старій апаратурі. І не кожен готовий слухати спів
запис століття минулого, десь двадцятих років.
Блюз після першої і до другої світової,
тремтячий і хрипкий з доріжки той звукової .
Королева блюзу. Важкий, надривний наспів, як скрип дерев.
Але блюз це полі-монархія. Скільки таких королев!
Меланхолія, суча дочка, колір індиго, годинників бій.
похмурі думки в череп стукають навперебій.
І нудно, і сумно, й нема кому горло здавити.
Що жити - небо коптити та Бога гнівити.
З глибини взиваю до Тебе, Господи, з такої глибини,
де зимові ночі темні і непомірно довгі вони,
де будь-яка тварина, згорнувшись калачиком, спить.
Тільки я не сплю - я слухаю Бессі Сміт.


***
В церквах майже все готово - ялинки, вертеп надійний ,
тільки ясла порожні - лише на дні коробки солома.
О, Немовлятко у череві! Будь радісний або спокійний.
У будь-якому куточку планети відчувай себе,Христе, як вдома.

А те, що ангели тримають Зірку не над колискою тою,
під напівпрозорим білим пологом,
а над годівницею з дощок, то єдиною й головною метою
було показати бідним, що бути нелегко Богом

***
Зустрілися чоловіча старість й жіноча лють.
В старості залишилася втома, як коли пожежу заллють.
В люті після зустрічі залишилася спустошеність.
Загалом, в зустрічі була незавершеність.
Старість повернулася додому, ключ підбирала з в'язки
де який забула, чекати нізвідки підказки,
нарешті - знайшла, вставила, двічі в замку обернула,
в квартиру зайшла, прилягла і на годинку заснула

***
Спробуй, знайди зірку Різдва на небі! Хибно,
що чаклуни по зірках майбутнє будують..
Віфлеєм, точніше, Бейт Лехем - означає "обитель хлібна":
і тварини ситі, і люди - не голодують.

Тут не залишать прибульців без пиття та прожитку -
вина наллють та буханку винесуть їм на блюді.
Нагодують, не відчуваючи жалю, - всі на підпитку,
нагодують і ангелів - ангели - майже як люди.

Літають як птахи, хором виспівують, як попало -
в терцію, кварту і в квінту, а то і в секунду.
Гармонії сфер тут зроду було замало.
А радикали людей підбурюють закликають до бунту.

Є проти кого бунтувати, тільки вивелись греки,
відразу прийшли окупанти - римлянів легіони.
Тільки зітхнули вільно - й знову нема безпеки!
Знову чужинці насаджують в Юдеї свої закони.

Проводять перепис - підрахувати усе поголів'я
підневільних людей, які не їдять свинини.
А хліб їдять - їжте собі на здоров'я,
Не дарма хлібороби в полях горбатять спину.

Вночі - сяють зірки. Вдень Сонце - цар неба..
А херувими цілодобово літають незримо.
А то, що Різдво ще не сталося - хвилюватися нам не треба,
засмучуватися не варто - справа цілком поправима.
пара

verses

***
блеклый ломтик луны на сиренево-сером
видно ломтик лимона ей служит примером
светлый вечер короток на подъем
одинок человек не соскучится с Богом вдвоем
но псалом запоет то сонаты сыграет по нотам
то пойдет через двор к допотопным воротам
просто так или вынести мусор в железном ведре
поглядеть на платан в опадающей серой коре
постоит поглядит на луну и ему непонятно
как остаться на месте или вернуться обратно
из под старого дерева в старый разрушенный дом
вспоминая не вспомнит а может и вспомнит с трудом

***
Открываем календарь - начинается Адвент,
к нам спешит Небесный Царь в облаченье пестрых лент,
темной хвои и шаров,средь домашнего скота,
песен и Святых Даров. Праздничная суета.
Это суета сует, в ней иного смысла нет,
лишь Звезды Сверхновой свет средь привычных нам планет.
Но не радует меня праздничная толкотня,
не приносит Бог даров под печальный кров.
В том, что детский хор поет радости недостает.
Слишком жизнь моя пуста, чтоб встречать Христа.
Старцы едут на коне, на верблюде и слоне,
но не радуюсь, зане это не ко мне.
Открываем календарь - начинается Адвент,
к нам спешит Небесный Царь в облаченье пестрых лент.