?

Log in

No account? Create an account
там и тогда [entries|archive|friends|userinfo]
Борис Херсонский

LASTN_WEBSITE=><td></td>

[ website | http://www.vavilon.ru/texts/khersonsky0.html ]
[ userinfo | livejournal userinfo ]
[ archive | journal archive ]

[sticky post] ОБЩИЕ ЗАМЕЧАНИЯ [Feb. 8th, 2020|01:17 am]
Борис Херсонский
Тексты, размещенные в моем жж,до их публикации в печатных либо интернет-изданиях представляют собой личный "лирический дневник" автора и не предназначены для обсуждения вне пределов блогосферы. Автор настаивает, чтобы при обсуждении на страницах печатных изданий, а также для цитирования использовались исключительно опубликованные в книгах или на страницах журналов тексты в окончательной авторской редакции. Любое цитирование неопубликованного текста возможно только по согласованию с автором. То же относится к личной информации и частным высказываниям автора.

link

вірші українською. канон. [Feb. 18th, 2019|07:57 am]
Борис Херсонский
[Tags|, ]

Канон Андрія Критського. Піснь п'ята (1)
Ірмос

Від ночі до ранку шукаю, Спасе, Тебе, й молюся:
просвети мене, да в темряві не опинюся!
Навчи мене творити волю Твою й Твої повеління,
розбуди й віднови в мені поклик сумління.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Ніч гріха була для мене темрявою та пітьмою,
серед глибокої ночі прожив я майже усе життя,
прими мене, Спасе! Змилуйся надо мною,
зроби мене сином дня через сльози та каяття!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Подібно Рувіму я перед Всевишним згрішив.
Він - батьківське ложе, я - своє осквернив.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Помилуй, Спасе, згрішів я, як Йосифові брати,
що продали Йосифа - плід невинністі й чистоти.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Звязали родичі праведну душу, в рабство продали його,
й став Йосиф прообразом Спасителя самого.
А ти, душе окаянна, віддалася володарю зла,
й в рабство гріху сама себе віддала.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Наслідуй мудрість Йосифа, думок його чистоті,
Окаянна, нестямна душе! Деж твої думки ті?
Жени від себе прагнення, блуду та бруду біжи,
зразок покаяння щирого Господеві покажи!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Був Йосиф у рові - прообраз поховання Твого
й воскресіння з мертвих, Спасе, Тебе Самого!
Я ж, хто прожив життя серед бруду та марноти,
чи зможу я щось подібне Господеві принести?

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Пам'ятаєш про кошик в якому плив Мойсей по воді,
уникнув загибелі від фараонових намірів злих тоді .

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Ти чула про повивальниць, що вбивали єврейских дітей,
годуйся премудрістю, як Великий Мойсей!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Великий Мойсей в давнині єгиптянина вбив.
Ти ж лукавий свій ум в собі живим залишив.
То ж як ти, душе, в пустелі пристрастей оживеш?
Як покаяння шлях, окаянна душе, знайдеш?

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Оселився в пустеліі великий Мойсей, і ти
поспішай за ним, о душе, щоб спасіння знайти!
Щоб було даровано Богом в згляданні мені
побачити Богоявління у палаючій купині!

Помилуй, мене, Боже, помилуй мене!

Уяви Мойсеєву палицю, якою він розділив
море й шлях сухий народу Ізрайля явив!
Ця палция є прообразом, о душе, хреста твоєго, яким
й ти величне спроможна сотворити в житті твоїм!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Чистий вогонь, без омани, приніс Аарон, але ти,
о душе, не знайшла для Бога вогонь потрібної чистоти!
Ти принесла нечисте життя своє, як колись Офній й Фінеес,
що далеко від Бога та Божиїх вічних небес!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Норов мій жорстокий, як у фараона, серцем я фарісей,
душею я Ямврій та Янній, яких покарав Мойсей,
ум свій я занапастив у молодії дні,
Владико, Боже, допоможи мені!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Свій ум з нечистотами я змішав і брудний стою.
Владико! Моїми сльозами омий грішну плоть мою!
Хай залишок малий життя я проживу не гріша,
хай убілиться як сніг окаянна моя душа!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Пригадуючи діла свої, дивлюсь, що ще живий,
я свідомо грішив, но сльозами мене омий!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Творіння Своє помилуй, прости провини мені,
бо Ти єдиний - чистий, не спали мене у вогні!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Заради мене, Ти, Боже, себе чоловіком явив,
прокажених очистив, розслаблених укріпив,
зупинив кровотечу - відразу зцілилась жона,
коли краю Твого одягу доторкнулась вона!

Праподобна мати Маріє, моли Бога про нас!

Йордан перейшла ти, мати, залишивши грішне життя,
уникнувши похоті плотській, дай і мені каяття!
linkpost comment

verses [Feb. 16th, 2019|10:21 am]
Борис Херсонский
***
счастливчик родился в рубашке с кляпом во рту
папа служил старпомом в одесском порту
мама сидела дома протирала чешский хрусталь
сестра играла на пианино ножкой давила педаль
собачий вальс мой сурок и что-то еще потом
хорошо что мальчик родился в рубашке с заткнутым ртом
он был послушен но некого слушать папа в гробу
мама в психушке сестра в израиле благодарит судьбу
еврей не роскошь а средство был такой анекдот
хорошо что рубашка у мальчика еще лучше заткнутый рот

***
голословные люди стоят на трибуне голые их слова
лежат вповалку порнография еще та
между кресел в чиновных залах растет трава
и лежат рыцари сыска без меча и щита
да и спинки кресел из мрамора но вытерлись имена
тех кто сидел и слушал доклад скорей бы финал
и вот он пришел и люстра не светит и ночь черна
вождь посчитался с эпохой под глазом ее фингал
из неизвестных солдат можно составить гипсовый полк
который пойдет воевать против лишних ртов и ушей
волчица рима и брянско-тамбовский волк
в окопах бессмыслицы кормят военных вшей
link1 comment|post comment

verses [Feb. 15th, 2019|07:53 am]
Борис Херсонский
[Tags|]

***
По слову Твоему, на склоне дня,
Ты отпускаешь, Господи, меня,
усталого раба, и на прощанье
мне даришь, выполняя обещанье,
возможность, покидая бытие,
прижать к груди Спасение Твое,
пощекотать Младенца бородою,
сказать два слова с Девой Пресвятою,
понять что всем народам этот свет
сияет, и во тьму возврата нет.
link4 comments|post comment

verses [Feb. 14th, 2019|07:23 pm]
Борис Херсонский
***
тебя посылают подальше иди в народ
возделывай сад или копай огород
параллельны грядки как стихотворные строки
добродетели не проросли пора собирать пороки
в голове сумбур в стране шатания и разброд
все происходит так как предсказали пророки

они предсказали войны и вот вам война
как не понять любое время это последние времена
не для тебя самого так для старого друга
а в юности думали жизнь это вроде цветущего луга
мы думали ночь нежна а она черна
и нашего поля ягода уже не нашего круга

они предсказали болезни и ломит все тело с утра
они предсказали ветра - и ходят по кругу ветра,
они предсказали землетрясение но не земля а живые
люди трясутся от холода или страха как будто впервые
зовешь на помощь но не спешат доктора
и на чешую змеи похожи влажные мостовые

настоящий мужчина ходит в гимнастерке и галифе
или с подружкой портово-фартовой сидит в кафе
при орденах которыми наградили когда-то деда
связь с женщиной пусть мимолетная все же победа
над самим собой особенно подшофе
на территории оттяпанной у соседа

например в какой-нибудь ялте в санаторно-военном крыму
чувствуешь страшную гордость не знаешь сам почему
зима а почти тепло и туманное утро седое
с бутылками пива мимо племя идет молодое
в ад впускают в порядке очереди по одному
Бог говорит оставьте Меня в покое

Соцреализм-2

Ленин читает "Правду" в большом зачехленном кресле.
Второе кресло свободно - садитесь, будьте как дома.
Держите себя в золоченой раме, сидите спокойно, если
не хотите, чтобы случился расстрел, инсульт или кома.

Нужно быть туго натянутым, как холст на старый подрамник.
Нужно быть лессированным и отсвечивать скорбным лаком.
Художнику быть положено из молодых, да ранних.
Легко подавиться маслом, хоть кусочек сладок и лаком.

Социализм - искусство группового портрета.
Лицо придется переписать или замазать фигуру.
Трудно жить мольберту в присутствии трафарета.
Копию легче сделать, если не видел натуру.

Не бродил по Смольному среди крестьян и рабочих,
не ждал с ходоками приема перед огромной дверью,
не выносил приговора с расстрелом без проволочек,
не давал прикурить православному суеверью

Не рисовал доярку на фоне колхозной коровы,
доярка - на дойку, а после с тобою - в койку.
Революционный Питер, держитесь, дворцы Петровы!
Придет Мойдодыр и тебя головою - в Мойку.

Кто тянет руку над целым съездом советов?
Кто водит по карте указкой, намечая великие планы?
Но главная трудность для живописца - это лепка предметов,
например, на столах - графины, и пустые стаканы.

Ленин читает "Правду" при мертвенном белом свете.
Мебель в белых грубых чехлах полотняных.
Художнику сладко работать в таком кабинете.
Особенно если он - из молодых, да ранних.

***
на зимних пляжах видишь веселых собак
которых хозяева выводят гулять к воде
а вода прозрачна и холодна и наблюдаешь как
водоросли колышутся в подводной своей правоте

видишь мелких рыбок и крабов среди камней
чайки ныряют за ними поскольку чайкам видней

голод чайки воспринимаешь как резкий крик
хорошо что зрение дополняет сниженный слух
Бог в морском отражении свой наблюдает Лик
как до начала творения над водою носится Дух

тянется набережная серой широкой тесьмой
хорошо гулять над пустынным пляжем зимой

два шахматиста в шубах на скамейке играют блиц
стаканчики с кофе рядом кофе остыл давно
пород собак больше чем человеческих лиц
и если б не чайки то жизнь как немое кино

снега здесь почти не бывает и сегодня песок и вода
но город мерзнет как все приморские города

***
Минуле не можна відкинути. Ми - його спадкоємці.
Во дворе играют дети в "наши" и "немцы".
Годі нам воювати, час заспокоітись, діти.
орденами-медалями вы не будете сыты.

Козаки та розбійники. Злодії й полицейські.
Пора разобраться нам по-честному, по житейски.
Дідьки та Янголи. Білі та кольорові.
Последние новости с соленым привкусом крови.

***

Маленький стихо за десять минут на пари.
Длиннее - облом, и дольше - тоже облом.
Если ты ангел - спокойно в небе пари.
Если нечистый - шевели дрова под котлом.
Если ты пограничник - прижимай к груди автомат,
а второй рукой гладь служебного пса.
Если ты журналист - собирай на друзей компромат,
и отвергнут тебя преисподняя и небеса.
linkpost comment

вірші українською [Feb. 10th, 2019|09:45 pm]
Борис Херсонский
[Tags|, ]

Канон Андрія Критського. Піснь четверта

Ірмос

Почув пророк при Пришестя Твоє святе,
й жах охопив його як дізнався про те,
що хочеш від Діви родитися,
й чоловікам явитися,
й сказав пророк: Господи, Боже мій!
Почув я звістку про Тебе й здригнувся. Слава Силі Твоій!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Діл Своіх не попиши, не відкидай мене пріч,
як відкидають люди зіпсовану річ,
хоч єдин я сгрішив тобі, Правосудне, сгрішив більше всіх,
але силою Ти Своєю вибачаєш усякий гріх.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Наближається смерть, о душе, наближається, але не дбаєш ти!
Час скорочується, душе, ти живеш посеред марноти.
Не готуєшся, пробудись, бо вже близько Суддя!
Як сон, як цвіт минає твоє життя!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Пробудись, о душе моя! Замислись, що накоїла ти?
Всі гріхи твої перед очами постав й сльози пролій!
Звернись до Христа, благай Його: Попусти!
Хай очистить Він тебе у благодаті своій!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Усі гріхи, ганебні діяння, усяке зло я створив
ділом, словом, думкою, наміром я сгрішив.
у гріхах своїх я перевершив усіх
Де сьози знайду, щоб гідно оплакати їх?

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Тому й засудила мене совість моя назавжди.
Бо жива ще вона, й жорстокі її суди.
Судде, Визволителю й Провидче, визволи та спаси,
помилуй того, хто зло створив у короткі життеві часи!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Драбина, що бачив Яків, ясний доказ тому,
що можливе сходження по діянням та по уму.
Хочиш жити ділами та розумом, як патріарх колись,
у спогляданні та мудрості обновись!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Спекоту й мороз виносив патріарх, й непосильну працю зізнав.,
Й нагороду взяв - двух жінок - не марно він працював!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Ці дві жінки - діяння та розум. Тут - глибина:
Діяння - то Лія багатодітна, розум - Рахіль бо праці потребувала вона.
То ж без праці ні споглядання, ні розуму ні діянь
не здобудеш, душе моя, то ж в каятті повстань!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!
linkpost comment

вірші українською [Feb. 10th, 2019|09:41 pm]
Борис Херсонский
[Tags|]

Великий канон Андрія Критського. Піснь третя

Ірмос

Ісусе святий та праведний, Церкву Свою утверди
на непорушному камені заповідей - сьогодні і назавжди.

Помилуй мене Боже, помилуй мене!

Вогнем землю Содомську Господь оросив,
беззаконня людське, як суху траву, попалив!

Помилуй мене Боже, помилуй мене!

Ховайся, душе, як Лот колись серед гор!
Спасайся, душе моя, біжи у Сігор!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Біжи, ховайся, душе, від вогню, що Бог наслав,
бо чаша наповнена й час помсти настав!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Не дай мені, грішному, Спасе, загинути у вогні,
так, я згрішив, сповідаюсь, прости й відпусти мені.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Згрішив я один перед Тобою, згрішив більше за всіх,
але не відкинь мене, Христе Спасе, за великий мій гріх!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Ягня я заблукане! Пастир Добрий, мене знайди,
в стадо Своє поверни, до спасіння мене приведи!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Ти солодкий, Ісусе! Ти сотворитель мій!
Тобою я оправдаюся по милості рясній Твоій!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

В Тобі, Переможче смерті, знайшов я джерело життя.
Згрішив я, Боже, але очисти мене в день мого каяття!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Наслідував я нечестивим, що жили при Ної, Ісусе,
наслідував й кару їх - в день потопа я не спасуся!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Хаму, батькоглумителю, о душе ти наслудівала, й більш того.
Не вкрила ти сорому ближнього, відвернувши лице від нього!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Втікай, о душе, від Содому, від Гомори втікай!
Вогню гріха попалити себе не дай!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Помилуй, Боже, коли прийдеш з ангелами в час Суду.
Хай прощення гріхів і спасіння я, грішний, знайду!

Помилуй мене Боже, помилуй мене!

Благословення Симового не обрала ти взагалі
ні Яфетого спадку на обетованій тобі землі

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Як із гріха, поспішай душе, з Харану, бо сгинеш там,
поспішай до землі спасіння, як праотець Авраам!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Ти чула про Авраама, що землю батьків залишив,
рішучею будь, бо є в чоловіка надія, доки він жив.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Ангелів під Мамврійським дубом пригощав Авраам й тому
обітниця Божа була нагородою за благочестя йому .

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Як рабині нащадок вигнан був Ізмаїл, о душе - дивись,
щоб не була ти вигана за гріхи, як Ізмаїл колись!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Преподобна мати Маріє, моли Бога за нас!

Захопили, Маріє, мене бурі гріхів, та провин,
спаси мене, мати, щоб в каятті прийняв мене Божий Син!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Єгиптянці Агарі уподобилась ти, душе, що рабою була.
Ти стала рабою свавілля й Ізмаїлу-гордині життя дала.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Ти бачила драбину Якова з землі - до Божої висоти,
але сходження-благочестя на жаль не обрала ти!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Наслідуй Мелхиседека священика та царя, якого ми
вважаємо подобою до Христа у світі проміж людьми.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Плач зі стогіном, о душе! Плач, доки я жив,
доки брами світлиці Господь не зачинив!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Не наслідуй Лотовій жінці, не стань стовпом соляним!
Не звертайся назад до Содому, у Сігорі простися з ним!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Не відкидай, Владико, тих, хто співає Тобі хвалу!
Не кидай тих, хто просить, у пекельну імлу!

Слава Отцу й Сину й Святому Духові!

Тройце проста та безпочаткова, яку оспівуємо в Однині,
спаси всіх вірних й Спасіння подай мені!

Й нині й повсякчас й на віки віків!

Безпочаткового Сина ти, Богородице, родила.
Й рождаючи та годуючи Дівою пребула!
linkpost comment

verses [Feb. 10th, 2019|09:28 pm]
Борис Херсонский
День смерти Пушкина

1.
И что еще? нет правды на земле,
но правды нет и выше, ни в Кремле,
ни на Дворцовой площади, ни даже -
признаться невозможно - в Эрмитаже.
Весь мир - во зле. Святая Русь - во зле.
Пропал весь мир. Не помнит о пропаже
поэт с довольством тайным на челе.

2.

Привет тебе, курчавый эфиоп,
негодник, протоптавший столько троп
в лесу непроходимом русской речи!
Я помню наслажденье первой встречи
с твоим стихом. Я - грустный землекоп.
Ученику не превзойти Предтечи.
В твой нежный след не направляю стоп.

3.

И что еще? Подай мне шлем, Иван!
Да нет, не этот, а другой, болван!
Пробит насквозь. Испорчен. Не годится
для битвы и турнира. Чем гордиться
победой, лучше лягу на диван.
Как скучно при дворе в шуты рядиться.
Иван! Подай бутылку и стакан!

4.

И что еще? Вина ни капли нет.
В отсутствие вина грустит поэт.
Спокойствия душа не сохранила.
Но - благо - есть бумага и чернила.
Ночная мгла И невечерний свет.
И вечный бой. И братская могила,
в которой для поэта места нет.

5.

Погибель. Вот - естественная цель.
Легко достигнуть. Например, дуэль
с французишкой, бретером иноземным,
непоправимо пошлым и никчемным,
однако - затащил жену в постель.
Страсть оказалась морем подъяремным.
Увы, корабль любовный сел на мель.

6.

Куда ж нам плыть? В объятия зимы?
От зимних холодов устали мы.
Краснеют щеки и синеют губы.
Метет метель. Дымят печные трубы.
Стоит страна. Она страшней тюрьмы.
Но каторжные песни людям любы.
Свободы вкус не слаще рабской тьмы.
link2 comments|post comment

verses [Feb. 9th, 2019|09:03 pm]
Борис Херсонский
[Tags|, ]

Великий канон Андрія Критського. Піснь друга.

Ірмос

Вислухай небо, і возвіщу, і воспою
Христу, що від Діви родився, піснь покаянну мою.


Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Тропарі

Вислухай, небо, почуй, земле, голос того,
хто кається перед Богом й прославляє Його.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Почуй мене,Боже, мій Спасе, перед Тобою стою.
Прийми, Милостивий, зворушену сповідь мою!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Більш за всіх я згрішив, я один перед Тобою згрішив!
Але ущедри, Благий, кого Ти сам сотворив!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Пожадливими бажаннями я спотворив давню красу.
Потворність жахливих пристрастей я й донині несу!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

У бурі зла потопаю, але до того, як умру,
простягни мені руку, Спасе, як колись простягнув Петру.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Як блудниця, зворушливі сльози, несу я Тобі, Ісусе .
Усещедрий Спасе! Очисти мене - й спасуся.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Забруднив й осквернив я ризи тіла мого. що Ти
створив за образом та подобою не для пристрастів й марноти

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Затьмарив красу моєї душі, обрав марноту.
Усі чесноти свої перетворив на нечистоту!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Розірвав я свій одяг, що Бог для мене зіткав.
Від того - лежав я нагий, ридав та зітхав.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Одягнувся в розірвані ризи, що порадою дав мені змій.
Від того соромлюся, бідний, провини своїй!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Як блудниця, зворушливі сльози, несу я Тобі, Ісусе .
Усещедрий Спасе! Очисти мене - й спасуся.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Спокусився красою дерева я, коли жив в раї,
й тепер лежу нагий, соромлюся, згадуючи провини свої!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Скинув гріх з мене перший одяг, що Бог зіткав,
й замість того шкіряні ризи на мене поклав!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Як листям смоковниці - вкритий соромом я,
перед усіма явлена свавільна пристрасть моя!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Зодягнувся я в ризи сорому, закривавлені та брудні -
ось що життя сластолюбиве наробило мені!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Віддав я на згубу пристрастям й тлінню свої молодії дні
то ж ворог мене переслідує й допікає мені!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Обрав я любов до земних речей, Спасе, багатство обрав.
Бачиш, який тягар я на себе поклав!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Прикрасив тілесний образ строкатим одягом я,
тому підлягає осудженню грішна душа моя!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Піклуйчись ревно про зовнішні прикраси, я
забув про унутрішню скінію, о загибла душе моя!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Красу первисну покрили брудом гріхи мої.
Мій Спасе! Як драхму срібну знайди її!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Сгрішив, як блудниця, перед Тобою й перед людьми.
Як дорогоцінне миро сльози мої прийми!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Як митар, благаю: Очисти мене від провин ,
бо проміж дітей Аламових я найгрішніший син!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Як Давид, посклизнувся я, впав у блуд. Спасе мій!
Каяттям та сльозами душу мою омий!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Не маю я сльоз покаяння, й серце моє холодне
Но Спасе мій, Боже, даруй, щоб сльози омили мене!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Первостворенну красу я згубив й величність свою,
то ж зараз нагий соромлюся й мовчки стою.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Не зачини брам Спасіння передо мною Ти.
Ісусе,прийми каяття та дозволь мі війти..

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Почуй, Спасе мій, зітхання моєї душі,
сльози мої прийми й на поміч мені поспіши!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Бо всіх Ти бажаєш спасти, то ж спаси й мене.
Нехай твій гнів від Тебе грішника не отжене!

Пресвятая Богородице, спаси нас!

О Діва Пречиста, Єдина гідна хвали,
моли свого Сина, щоб ми спастися могли!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Дивиться й впізнайте, що Я є Бог!
Слухай, душе моя, позбався, бідна, тривог,
відкинь свій минулий гріх, принеси Йому каяття,
бо Він є твій Бог, він месник тобі й суддя.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Я, душе, наслідував Каїну й Ламеху, що двічі вбивав,
Свій розум й тіло похотьми, як камінням я закидав.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Жили праведні й до Закону, Ной, Єнох та Сиф,
Но ти не наслідувал ім, но гріхи з собою носив.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Ти, душе, відкрила безодню Божого гніва, й погубила життя та плоть.
У ковчезі Спасіння не дав тобі місця Господь!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Ірмос

Дивіться й впізнайте,що я є Бог!
Манну дощем на народ Мій пролив,
здобув зі скелі води поток,
людей в пустелі в давні дні напоїв,
це зробила сила й правиця Моя.
Дивіться й впізнайте. що Бог - це я!


Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Вбив я чоловіка в рану собі й юнака - собі на біду!
Так, ридаючи, казав Ламех, а ти, душе, що мовчиш?
Ти вбила розум й тіло, куди я з тобою піду?
Біля брам загибелі ти зі мною стоїш.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Хотіла ти, о душе, башту пристастям до небес возвести,
але Бог зупинив тебе та відкинув на землю мрії твої пусті.

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Стародавньому вбивці Ламеху ретельно наслідував я,
вбивши душу, як чоловіка, й розум, як юнака.
Подібна до Каїна велика провина моя.
Хай зупинить мене, висока Божа рука!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

В давні дні Господь з небес полум'я пролив,
беззаконня несамовите содомлян попалив.
Ти ж, душе, пекельний вогонь розпалиш -
зупинись! в ньому ти дощента згориш!

Помилуй мене, Боже, помилуй мене!

Ох, побитий й зранений я - ось ворожі стріли
зранили душу, зранили тіло,
ті стріли, струпи й рани незцільні -
провини та пристрасті мої свавільні.

Преподобна мати Маріє, моли Бога за нас!

З безодні зла, ти руку до Господа простягла,
й, як колись Петра, Ісус витяг тебе, Маріє, з безодні зла!

Слава Отцу й Сину й Святому Духові!

Тройце безначальна й несотворенна,
нехай не проковтне винуватця Гєєна,
від вогняної кари спаси та не дай мені
сгоріти дощента в пекельнім вогні!

Й нині й повсякчас й на вікі віків!

Пресвята Богородице! Надіє для тих, кто прибігає,
пристановище тим, хто в бурі мирській погибає,
Моли Творця й Сина твого, що в небі царює,
хай Він, Милостивий, й мене від кари врятує!

Ірмос

Дивіться й впізнайте,що я є Бог!
Манну дощем на народ Мій пролив,
здобув зі скелі води поток,
людей в пустелі в давні дні напоїв,
це зробила сила й правиця Моя.
Дивіться й впізнайте. що Бог - це я!
link2 comments|post comment

verses [Feb. 8th, 2019|07:22 pm]
Борис Херсонский
Смоктуновский

мне было шестнадцать я видел его в черно-белом
двухсерийном Гамлете на широком экране
на черном фоне лицо казалось нарисовано мелом
черная кровь запекалась в смертельной отравленной ране
Лаэрт говорил простим друг другу Гамлет принц благородный
да будем мы взаимно безвинны в безвинной взаимной смерти
молчанье дальнейшее музыка Шостаковича марш похоронный походный
прощай дуэльная сказка о принце Гамлете и Лаэрте
о режиссере Козинцеве о советской зиме бесплодной
о Ленинградском Большом Театре разнообразной драмы
о ветре сквозном раздвигающем рассыхающиеся рамы
я жил в подчердачной каморке в достоевской коммуне
я помню эти годы пропавшие вчуже и втуне
я помню все это в памяти как в картонной коробке хранится
коробка присыпана пылью ее открываешь с опаской
жаль никого пограничник не задержал на границе
между жизнью и смертью между лицом и маской

Юрский

мне было двадцать я видел его в Ревизоре
он был Осипом при Хлестакове -Басилашвили
еще был Бендер Одесса Черное море
мы сидели в кино и в театре мы кайф ловили
потом он читал со сцены пушкинских Бесов
читал много Бродского не вспомню в каком порядке
прощай Россия страна доносов страна обвесов
где ни копни смертельные неполадки
куда ни беги все равно опоздаешь на поезд
зайдешь в магазин гастроном а там консервные банки
не хватает денег поневоле затянешь пояс
мало места в стране поневоле поедешь на танке
остое...нит реальность поневоле возьмешь билеты
в любой театр хоть в ложу хоть на галерку
не зачерпнешь шеломом из Дона так зачерпнешь из Леты
или вернешься в чужой Ленинград в под чердак в каморку
немного поближе к небу поближе к моргу
link3 comments|post comment

navigation
[ viewing | most recent entries ]
[ go | earlier ]